Свято літа

Розвага для першої і другої молодших груп

Розробка Є. Машанцевої

Діти за запрошенням музкерівника довільно заходять у зал (на майданчик). Не поспішаючи, спокійно оглядають все навкруги. Ведуча звертає увагу малят на квіти, листочки, кущі, дерева (або їх ображення), викликаючи дітей на активну розмову.
Ведуча говорить, що все навкруги таке гарне, і діти гарно вбрані, бо у нас свято. Запитує, яке сьогодні свято? (Свято літа).
Ведуча пропонує заспівати пісеньку про літо.
Діти разом з дорослим співають пісню «Літо».
Ведуча говорить про те, що діти дуже люблять літо, бо влітку тепло, розквітають квіти, визрівають ягоди, можна багато гуляти і гратися на травичці, пісочку тощо. Пропонує малятам прочитати віршики про літо.

Здрастуй, літо красне!
Здрастуй, сонце ясне!
Ми за зиму підросли,
Наче квіти, розцвіли!

А у рас в садку живе
Їжачок маленький.
Він біжить – немов пливе, —
Ніжки коротенькі. Здравствуй, лето красное!
Здравствуй, солнце ясное!
Мы за зиму подросли,
Как цветочки, расцвели!

А у нас в саду вчера
Появился ёжик.
Бегал с самого утра,
А не видно ножек!

Хтось з дітей читає віршик про конячку.
Коник пишногривий,
Він такий красивий!
Гоп! Гоп! Гоп!
Скаче у галоп. С шелковою гривой
Конь такой красивый.
Гоп! Гоп! Гоп!
Скачет он в галоп.

Ведуча запитує, хто хоче одягнутися конячкою, одягає одному з хлопчиків наголовничок з зображенням голови конячки і пропонує запросити когось і дівчаток покататись. Хлопчик запрошує дівчинку, яка береться за його відведені назад руки, і вони «їдуть» — рухаються по колу під пісеньку «Конячка». Її співають дорослі, а діти підспівують. Зупинившись, дівчинка погладжує «конячку» по голівці.
Ведуча відзначає, що «конячка» дуже добре покатала дівчинку, а дівчинка любить і пестить її. Діти сідають.
Ведуча обирає тепер трьох «конячок», і під ту саму пісеньку три пари одна за одною «їдуть» по залу.
Після цього ведуча пропонує всім дітям взяти участь у грі. Коли всі діти покаталися, ведуча пропонує їм потанцювати.
Діти виконують «Польку» під спів дорослих.
Ведуча. Молодці, малята! Гарно ви співали!
Молодці, малята! Вправно танцювали!
Діти сідають. Ведуча може запросити кількох бажаючих прочитати вірші про літо, сонечко, квіти тощо.
Ведуча показує дітям великі площинні зображення квітів (по 2 ромашки, волошки, маки, кульбабки, дзвіночки). Пропонує розглянути їх. Вона повільно іде по залу і розкладає квіти на підлозі, промовляючи: «Подивіться, діти, які гарні у нас квіточки! Ось ромашка, ось волошка… неначе на лугу». Пропонує дітям заспівати про ці квіточки і потанцювати.
Виконується хоровод «На лугу» з підспівуванням дорослих.
У двері стукають.
Ведуча відчиняє двері, запрошує гостю.
Входить Літо (старша дівчинка або вихователька у довгій зеленій уквітчаній спідниці, барвистій сорочині, в руках тримає букет знайомих дітям квітів).
Літо вітає всіх зі святом. Говорить, що почула гарні пісеньки і вірші про себе і вирішила прийти до таких симпатичних малят у гості. Адже не тільки діти люблять Літечко, а й Літо любить малят, гріє їх ласкавим сонечком, пестить ніжним вітерцем.
Літо підходить до дітей, дає розглянути своє вбрання ф квіти, називає їх сама, якщо діти не пригадають. Так обходить усіх дітей. Потім виходить на середину залу.
Літо. Ви добре розглянули мою спідничку, а вона ще уміє надуватися. (Швидко обертається так, що спідниця округлюється і піднімається). Он де чобітки! (Зупиняється. Спідниця опускається). А де ж тепер мої ніжки? (Знову кружляє).ось вони.
Жарт повторюється кілька разів.
Літо. А у вас так гарно. Квіти всюди. Подарую вам і свій букет. (Ставить у вазу).
Ведуча і діти дякують.
Літо пропонує малятам вбратися, мов квіти. Разом з двома помічниками одягає дітям наголовнички з зображеннями знайомих квітів, милується малятами, запитує, хто якою квіткою став. Діти відповідають.
Літо. Всі стали квітками, а я забула одягнути наголовничок. Піду візьму такий собі. (Відходить у куточок, відвертається, наче шукає.)
Проводиться гра «Клумба».
Поки літо шукає, діти за пропозицією ведучої збігаються у центр залу і присідають, утворивши «клумбу». Літо повертається, іде до «клумби», раптом різко зупиняється.
Літо. Ой яка гарна клумба! І звідки тільки вона тут взялася? (Неспішно обходить клумбу). А скільки різних квітів! Ось біла ромашка, а середина в неї немовби маленьке сонечко! Ось синя волошка! А онде маки червоні!.. треба поставити кілька квіточок у вазу. Піду принесу вазу.
Літо іде, а діти розбігаються по своїх місцях. Повернувшись з вазою, Літо дивується.
Літо. Що за диво? Ось тут була клумба, а тепер її немає. (Оглядається навколо, шукаючи клумбу). Немає квітів, то й ваза не потрібна.
Літо іде, щоб поставити вазу на місце, а діти знов утворюють клумбу. Жарт повторюється кільки разів. Потім Літо здогадується.
Літо. Так, це ви жартівники! А я думала, то справжні квіти, такі вони гарні. А виявляється – це мої любі малята, такі спритні, веселі. Ну що ж, розвеселили ви мене, а тепер я затанцюю для вас, а ви всі плескайте в долоні!
Літо танцює під веселу музику, вклоняється на всі чотири сторони і ще раз вітає присутніх зі святом.
Ще раз вас усіх вітаю,
Щастя-радості бажаю!
І, звичайно, пригощаю!
Літо пригощає всіх свіжими ягодами, яблучками, солодощами і йде.
Діти з гостинцями в руках, не знімаючи наголовничків, ідуть до групи.